- хвалебний
- [хвале/бнией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
хвалебний — а, е. 1) Сповнений похвал. 2) Який виражає похвалу, схвалення … Український тлумачний словник
хвалебний — прикметник … Орфографічний словник української мови
величання — я, с. 1) Дія за знач. величати. 2) Дія за знач. величатися 2). 3) Короткий хвалебний літургійний спів … Український тлумачний словник
глорія — ї, ж. 1) Хвалебний спів, друга частина католицької меси. 2) Оптичне явище в атмосфері – кольорові кільця навколо тіні предмета, яка падає на хмару чи шар туману … Український тлумачний словник
компліментарний — а, е. Хвалебний; що стосується тільки позитивних аспектів, властивостей кого , чого небудь … Український тлумачний словник
мадригал — у, ч. 1) Невеликий хвалебний вірш, присвячений дамі. 2) заст. Комплімент, похвала. 3) заст. Вид вокального твору ліричного характеру … Український тлумачний словник
панегірик — а, ч. 1) У стародавніх Греції та Римі – надгробна похвальна промова, яка прославляла подвиги померлого. 2) Похвальний відгук про кого , що небудь, захоплена похвала (часто нещирі або іронічні). || Літературний твір, зокрема давньоруський і… … Український тлумачний словник
пеан — а, ч. 1) У Стародавній Греції – хоровий гімн на честь бога або на випадок війни, трауру, а також мелодія цього гімну. || Хвалебний гімн на честь кого , чого небудь. 2) поет. Те саме, що пеон I 1) … Український тлумачний словник
хвалебність — ності, ж. Абстр. ім. до хвалебний … Український тлумачний словник
хвалебно — Присл. до хвалебний. || у знач. присудк. сл. Заслуговує на похвалу; похвально … Український тлумачний словник